ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРЕДСТАВНИЦТВА ІНТЕРЕСІВ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/chasopyskiivp/2024-5-2Ключові слова:
адміністративне судочинство, адміністративний спір, представництво в адміністративному суді, представництво юридичних осіб, самопредставництво юридичних осіб в адміністративному судочинствіАнотація
У статті розглядаються теоретичні основи визначення представництва юридичних осіб в адміністративному судочинстві, а також практичні проблеми реалізації даного інституту. Підтверджено, що представництво в адміністративному судочинстві є процесуальним за своєю правовою природою, що відрізняє його від матеріального і, разом з тим, передбачає наявність власних специфічних ознак, передумов виникнення, способів реалізації, а відповідно, і правових наслідків, що обумовлює потребу у його додатковому вивченні. Зʼясовано, що процесуальне представництво в адміністративному судочинстві органічно повʼязане із матеріальним представництвом, оскільки має з останнім спільну правову природу, основою якої виступають або сформовані довірчі правовідносини між субʼєктами (стороною у справі та представником) або обʼєктивна необхідність його застосування у судовому процесі. Доведено, що процесуальне представництво спрямоване на підвищення ефективності та результативності захисту прав, свобод та інтересів особи, що в свою чергу позитивно відображається на законності судового процесу та його відповідності стандартам адміністративного судочинства. Проаналізована судова практика дозволяє стверджувати, що в процесі розвитку законодавства, яке регулює відносини, що формуються у сфері процесуального представництва в адміністративному судочинстві, не сформувалась єдність підходів у документальному підтвердженні повноважень представника юридичних осіб як сторін в адміністративному спорі, що негативно впливає на захист прав та інтересів. Зʼясовано, що зазначене також слідує із відмінності між поняттями «представництво» та «самопредставництво» юридичних осіб в адміністративному судочинстві. Зроблено висновки про те, що відсутня однозначність у позиціях судів щодо переліку документів, які підтверджують повноваження представника юридичної особи, незважаючи на законодавчо визначені положення статей Кодексу адміністративного судочинства України, що в свою чергу провокує ситуації відмови у допущенні осіб, які перебувають у трудовому звʼязку з юридичними особами до судового розгляду та спричиняє порушення принципу доступу до суду, справедливості і верховенства права.
Посилання
Конституція України зі змінами : Закон України від 28.06.1996 № 254к/96–ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Кодекс адміністративного судочинства України : Закон України від 06.07.2005 № 2747–IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2005. № 35–36. № 37. Ст. 446.
Джафарова М. Загальна характеристика інституту процесуального представництва в адміністративному судочинстві України. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 4. С. 148–152.
Топор I. В. Процесуальний статус представника в адміністративному судочинстві. Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 60. С. 337–334.
Волкова Н. В. Представництво в цивільному процесі: поняття, мета та завдання. Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 58. С. 397–401.
Кондратьєва Л. А. Самопредставництво юридичних осіб в суді згідно чинного законодавства. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2021. Серія ПРАВО. Випуск 64. С. 128–132.
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення : Закон України від 18.12.2019 № 390–IX. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2020. № 15. Ст. 95.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 № 826/5500/18 (провадження № 11-195апп19). Verdictum : веб-сайт. URL: https://verdictum.ligazakon.net/document/86877130 (дата звернення: 21.02.2024).
Самопредставництво. Аналіз судової практики Верховного Суду. Західний апеляційний господарський суд : веб-сайт. URL: https://wag.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/sud4870/2021-04-22/Samopredstavnytstvo.pdf (дата звернення: 25.02.2024).
Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.02.2020 № 160/2199/19. Verdictum: веб-сайт. URL: https://verdictum.ligazakon.net/document/87559901?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01&_ga=2.98419807.1744478898.1709730559-56811097.1708696579#_gl=1*1lo267y*_gcl_au*OTQyMjYzLjE3MDg2OTY1Nzk (дата звернення: 22.02.2024).
Ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2020 № 17-495/08. Verdictum : веб-сайт. URL: https://verdictum.ligazakon.net/document/87426714?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01&_ga=2.98419807.1744478898.1709730559-56811097.1708696579#_gl=1*1lo267y*_gcl_au*OTQyMjYzLjE3MDg2OTY1Nzk (дата звернення: 22.02.2024).
Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 № 303/4297/20. Єдиний державний реєстр судових рішень : веб-сайт URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106841698 (дата звернення: 27.02.2024).
Ухвала Верховного Суду від 11.02.2020 № №260/988/19. IP-Lex: веб-сайт. URL: http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=87515945&red=1000036bedd48c09ff37802e3f4a2e39244e09&d=5 (дата звернення: 27.02.2024).