ЧИННИКИ, ЩО ФОРМУЮТЬ ОСОБИСТІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНИХ ДЕЛІНКВЕНТІВ ЯК СУБ'ЄКТІВ, ЧИЯ ПОВЕДІНКА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ПОРУШЕННЯМ ЮРИДИЧНОЇ НОРМИ: ПСИХОЛОГО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

Автор(и)

  • Наталя Сергіївна Панова
  • Степан Юрійович Бондаренко

DOI:

https://doi.org/10.32782/chasopyskiivp/2022-2-5

Ключові слова:

право, психологія, адміністративне право, делінквент, особистість делінквента

Анотація

Для зниження рівня адміністративних правопорушень, що розглядається нами щодо позитивного впливу як на рівень адміністративної деліктності, а й злочинності, необхідно зрозуміти природу правопорушень і самого механізму скоєння делікту. А для того, щоб простежити механізм, необхідно, на наш погляд, насамперед розглянути особистість адміністративного делінквента, особливості його формування. Розглядаючи механізм скоєння правопорушення, не можна не звернути увагу на те, що одні громадяни в конкретній ситуації, вчиняють правопорушення, а іноді йдуть і на скоєння злочину, а інші – у тій самій ситуації долають спокусу і продовжують вести законослухняний спосіб життя. Різний результат в одній і тій же ситуації обумовлений цілою низкою факторів, і не в останню чергу особливостями особистості. Зрозуміло, навіть за наявності негативних властивостей особистість які завжди реалізує себе формах протиправного поведінки. Іноді, утворившись, деякі уявлення про межу допустимого в порушенні заборон обмежуються думкою про допустимість «легких» порушень, таких як запізнення на роботу, прогул, незначні приписки у нарядах на виконану роботу. У цьому варіанті процес може або зупинитися, або розвиватися в одному з двох напрямків: викорінення таких уявлень принаймні набуття життєвого досвіду або поглиблення їх, якщо складаються відповідні умови. Важливим є та обставина, що провина може бути здійснена як у разі якщо вплив зовнішніх обставин було суттєвим, так і тоді, коли цей вплив здійснювався незначною мірою або зовсім не виявлялося, тобто не було. Це свідчить про те, що вчинок людини не можна розглядати як просту реакцію на довкілля. Кожна конкретна ситуація породжує вольовий акт не як така, лише у взаємодії з особистістю даної людини, переломлюючись через його інтереси, погляди, звички, особливості психіки та інші індивідуальні риси. Саме сукупність цих особистісних властивостей людини, що реагує на відповідну ситуацію, і визначає зміст та спрямованість вчинку.

Посилання

Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 – 212-24) : Кодекс України; Закон, Кодекс від 07.12.1984 № 8073-X // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10 (дата звернення: 31.05.2022).

Храмцов О. М. Кримінально-правове та кримінологічне забезпечення охорони особи від насильства : монографія. Харків : НікаНова, 2015.

Денисова Т. А. Поняття функцій покарання та їх загальна характеристика. Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького ун-ту управління та права. 2006. № 1. С. 224.

Голіна В. В. Запобігання злочинності (теорія і практика) : навч. посіб. Харків : Нац. юрид. акад. України, 2011. С. 30.

Нікітенко С.В. Профілактика корисливих та корисливо-насильницьких злочинів, скоєних жінками на тлі наркоманії : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / С.В. Нікітенко. Х., 2004. 214 с.

Головкін Б.М. Теоретичні та прикладні проблеми детермінації і запобігання корисливій насильницькій злочинності в Україні : дис. … доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 / Б.М. Головкін. Х., 2011. 406 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-20