ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ТЕОРЕТИКО – ПРОЦЕСУАЛЬНОГО РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ «ОБҐРУНТОВАНОСТІ» ТА «ВМОТИВОВАНОСТІ» СУДОВОГО РІШЕННЯ

Анотація

У процесуальному правовідношенні рішення суду відноситься до юридичного факту, яким завершується судове провадження в суді першої інстанції, при цьому зумовлює право на оскарження і відповідно, можливість подальшого розвитку процесуальних правовідносин в судах апеляційної та касаційної інстанціях. Рішення суду, яке набрало законної сили, є підставою для подальшого провадження. Водночас рішення суду є найважливішим актом матеріального права, тобто актом здійснення судової влади. Проте, аналізуючи судову практику господарських судів виявлено ряд процесуальних проблем пов’язаних з виконанням суддями імперативних вимог визначених у статті 236 ГПК України щодо рішення, яке приймає суд за результатами розгляду справи. Перш за все рішення має ґрунтуватися на засаді верховенства права та законності, по-друге бути обґрунтованим. Стосовно верховенства права та законності, не виникає питань щодо їх змісту. Однак, деякими суддями неоднозначно розуміється, яке саме рішення вважається обґрунтованим, так-як деякі обґрунтованість ототожнюють з вмотивованістю. На сьогоднішній день, обґрунтованим рішенням, вважається таке рішення суду, коли воно приймається на підставі досліджених судом всіх обставин справи, які повністю та всебічно з’ясовуються на підставі поданих суду доказів. Разом з цим, вмотивоване рішення – це рішення суду, в якому належним чином зазначаються підстави, на яких воно ґрунтується. Відсутність мотивувальної частини судового рішення призводить до неналежного судового рішення і, як результат, до порушення прав, свобод та законних інтересів сторін у справі, права та інтереси якої можуть бути порушені рішенням суду. Таким чином, мотивація судових рішень є механізмом прийняття обґрунтованих рішень, а також реалізації принципу гласності, доступу до правосуддя, який сприяє справедливості судових рішень і є частиною права на захист. В свою чергу мотивувальна частина рішення є суттєвою для майбутнього формування юридичної сили рішення на тій підставі, що резолютивна частина відображає обставини, встановлені судом, на підставі яких суд розглядає існування правових відносин між сторонами. Таким чином, від повноти обґрунтованості винесеного судового рішення, ясності і правильності викладу його резолютивної частини, в результаті, залежить ефективний захист прав і законних інтересів учасників спору та можливість реального виконання винесеного судового рішення.