Часопис Київського інституту інтелектуальної власності та права

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДО ОСІБ, ЩО ВЧИНЯЮТЬ БУЛІНГ ТА МОБІНГ

Оксана Олександрівна Назарова — Fri, 17 Nov 2023 00:00:00 +0200

У статті розглянуті приклади протидії булінгу та мобінгу у таких країнах, як США, Велика Британія, Іспанія. Також проаналізовано, чи може застосовуватися кримінальна відповідальність до осіб, які вчиняють мобінг чи булінг. Метою наукової статті є дослідження зарубіжного досвіду кримінально-правового захисту особи від булінгу та мобінгу, а також аналіз перспектив його застосування та імплементації у вітчизняне кримінальне законодавство. Підкреслено, що у США боротьба з булінгом регламентована на загальнодержавному та місцевому рівнях. Урядовий портал США «stopbullying.gov» містить перелік окремих галузей, у яких проводяться дослідження щодо запобігання та протидії булінгу. Зокрема, це поширеність булінгу в школах; поширеність кібербулінгу в онлайн-просторах; як знущання впливає на людей; фактори ризику для людей, які залякуються, людей, які залякують інших, або обох категорій; як запобігти булінгу; як медіа впливають на булінг. У деяких випадках булінг фігурує в кримінальному кодексі штату, та може застосовуватися до неповнолітніх. У Великій Британії до булінгу прирівнюється цькування на робочому місці. Зазначається, що знущання на роботі та антисоціальна поведінка, що призводить до стресу, є фактом життя багатьох працівників у Великій Британії, але роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечне місце роботи без стресу для всіх співробітників. Деякі форми булінгу визнані у Великій Британії кримінально караними і про них обов’язково повідомляється поліція. До них належать: насильство або напад; крадіжки; неодноразове переслідування або залякування, наприклад, обзивання, погрози та образливі телефонні дзвінки, електронні листи чи текстові повідомлення; злочини на ґрунті ненависті. Підсумовано, що кримінальне законодавство цих країн не містить окремих злочинів чи кримінальних правопорушень з назвою «булінг» чи «мобінг», але за ознаками кримінально протиправних наслідків ці явища можуть бути віднесені до кримінально караних. Зокрема, це стосується хуліганства, доведення до самогубства, посягань на життя та здоров’я, злочинів на ґрунті ненависті тощо. Звернено увагу на широке залучення громадськості у запобіжну діяльність з метою недопущення фактів булінгу чи мобінгу з ознаками кримінальних правопорушень. Підкреслено позитивний досвід у створенні онлайн-підтримки жертв цькування, а також забезпечення інформаційної та психологічної підтримки таких осіб.

ВІРТУАЛЬНІ АКТИВИ ЯК ПРЕДМЕТ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

Степан Степанович Присташ — Fri, 17 Nov 2023 00:00:00 +0200

У статті крізь призму національної нормативно-правової бази розглянуто правову природу поняття «віртуальний актив» як об’єкта цивільно-правових відносин. Проаналізовано відповідність закріпленої у вітчизняному законодавстві дефініції з визначеннями, якими послуговується міжнародна правова спільнота. Окреслено законодавчу основу для обігу віртуальних активів в Україні. Автором розглянуто диспозицію статті 209 Кримінального кодексу України «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» та проаналізовано можливість використання віртуальних активів у якості предмету скоєння злочину, передбаченого визначеною статтею. У дослідженні запропоновано загальну характеристику фінансових транзакцій з використанням віртуальних активів, а також окреслено низку злочинних механізмів, що реалізуються для легалізації незаконно отриманих доходів із використанням майна, вираженого у формі віртуальних активів. Проаналізовано відповідність Закону України «Про віртуальні активи» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» міжнародним стандартам по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, перш за все рекомендаціям Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та Варшавської конвенції (2005 р.). Розкрито суть системи заходів, запроваджених законодавцем, для попередження та боротьби з відмиванням нелегальних доходів, в тому числі й з використанням віртуальних активів. Обґрунтовано думку про те, що деякі чинні нормативно-правові акти потребують вдосконалення та внесення змін. Зокрема це стосується Закону України «Про віртуальні активи», оскільки його основу становлять застарілі рекомендації FATF, а також внесення змін до диспозиції статті 209 Кримінального кодексу України, що потребує додаткової кваліфікації – законодавчого закріплення віртуального активу предметом скоєння злочину.

ОСОБЛИВОСТІ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНСТРАТИВНО- ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ЩОДО ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ В СІМ’Ї

В’ячеслав Тильчик, Євген Легеза — Fri, 17 Nov 2023 00:00:00 +0200

Метою дослідження є особливості та напрямки удосконалення адмінстративно-правового регулювання діяльність Національної поліції України щодо протидії домашньому насильству в умовах, що склалися. У статті проаналізовано основні нормативно-правові акти України, які регулюють вжиття невідкладних заходів щодо запобігання та протидії насильству в сім’ї, гендерно зумовленому насильству та захисту прав осіб, які зазнали такого насильства. Основними завданнями та методами роботи підрозділу превентивної роботи Національної поліції України є: виявлення фактів насильства в сім’ї та своєчасне реагування на них, прийом та розгляд заяв і повідомлень щодо насильства в сім’ї, у тому числі з питань насильства в сім’ї, гендерних питань, а також насильство, отримане кол-центром тощо. Методологічною основою дослідження є порівняльно-правовий та системний аналіз, формально-юридичні методи, інтерпретаційні методи, герменевтичні методи, аналітико-синтетичні методи. До визначення законодавства України у сфері протидії та запобігання домашньому насильству в сім’ї належать законодавчі та підзаконні акти, відомчі та нормативно-правові акти. Варто зазначити, що Національна поліція України здійснює свої повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків. З’ясовуються загальні та спеціальні заходи, що застосовуються до правопорушників, а також особливості застосування цих заходів превентивними підрозділами Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Акцентовано увагу, що приведення підрозділами поліції, що здійснюють діяльність Національної поліції України, стандартів професійної підготовки та службової діяльності щодо запобігання домашньому насильству до загальновизнаних норм і стандартів у міжнародних відносинах, а також відповідних стандартів європейських та інших країн є одним із основних напрямків реформування правоохоронної системи України.

ВИНА ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ: РЕТРОСПЕКТИВА ЗАКОНОДАВСТВА

Василь Іванович Фелик, Катерина Олегівна Бєлоусова — Fri, 17 Nov 2023 00:00:00 +0200

У статті проведено ретроспективний огляд законодавства, який визначалася вина платника податків. Означене надало змогу прослідкувати процес розвитку категорії вина у податково-правовому регулюванні. Акцентується увага на окремих положення юридичної науки, які відповідали положенням законодавства і стали ґрунтом для переосмислення та впровадження концепції вини у податково-правовому регулюванні. Проаналізовано наукові положення щодо вини та її форм платника податків фізичної та юридичної особи. Наголошено, що формування вини, як підстави притягнення платника податків до юридичної відповідальності сформовано у контексті виконання податкового обов’язку, виходячи з його елементу –зобов’язання. Окремо зазначається, що вина як елемент складу податкового правопорушення розвивається у контексті переосмислення та запровадження фінансової відповідальності. До формулювання положень щодо фінансової відповідальності, вина платника податків розглядалася як елемент суб’єктивної характеристики адміністративних правопорушень, цивільних деліктів та злочинів. Констатується, що юридична відповідальність за загальними правилами мала б наступати за конкретне умисне діяння, а не загалом за невиконання податково обов’язку. В контексті охоронної функції права визначається необхідність дотримання як елементу реалізації такої норми особами сплати податків тощо: у встановленому законом порядку; у встановлених законом розмірах. Саме наведений поділ повинен був стати ґрунтом для розвитку, зокрема й відповідальності за несплату податків. Окреслено проблематику, котра потребує вирішення, зокрема щодо розмежування «податкового правопорушення» з іншими діями платників податків які не містять вини, як елементу складу такого правопорушення, але за які застосовується фінансова відповідальність. Доведено, що оновлена концепція вини у податково-правовому регулюванні є першим кроком до формуванні підходу «спільного» виконання податкового обов’язку котрий є комплексний і виконується платником податків та податковим органом у порядку, визначеному законом.

ЕВОЛЮЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ

Роман Богданович Шишка — Fri, 17 Nov 2023 00:00:00 +0200

В статті йдеться про сучасні тенденції розвитку міжнародного приватного права та його детермінанти. Автор відстежив зміну парадигми та тенденції розвитку цього права за останній період та вплив на нього глобалізації та цифризації. Констатовано розширення сфери дії міжнародного приватного права у зв'язку з науково-технічним поступом людства внаслідок глобалізації та потреби уніфікації врегулювання приватних відносин на значних просторах, звернуто увагу на формування права транс-національних компаній , зокрема в договірній практиці міжнародних корпорацій та поширення через їх структурні утворення в країни їх місця знаходження. Звернуто увагу в цьому аспекті на гносеологічні аспекти міжнародного приватного права та на французьку, польську, англо-американську, німецьку, болгарську, китайську його доктрини. Окрім того піддано критиці окремі вживані і позитивному праві терміни: «засади» та «сукупність», як неприйнятні за їх полісемізму та неконкретності. Як перший так і другий широко використані в правовій науці, інколи узагальнено. Це призводить до різного тлумачення та інколи й правозастосування. Сучасне право потребує більш гнучкого правового механізму на основі , передусім цифризації, де важливим є доступ до мереж Інтернет . Відтак на основі програмного забезпечення та його поширення універсалізується формалізація правових форм учасників обороту, зокрема корпоративних, договірне регулювання, розрахунки між учасниками товарообігу та банківське обслуговування, відносин з комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності тощо. На підставі наведеного вбачається що міжнародне приватне право змінюється та все більше врегульовує матеріально-правові відносини через імплементацію положень міжнародних актів в національну систему.